2008 рік можна розглядати як один з найкращих хрестоматійних прикладів для вивчення причин розвитку інфляційних процесів та оцінки ефективності антиінфляційної політики. Адже протягом періоду економічного зростання такого другого року, насиченого надзвичайно різноманітними умовами формування цінових тенденцій та періодами їх розвитку, не існувало: нестабільний, успадкований з 2007 року, початок, врівноважена внаслідок реалізації комплексу антиінфляційних заходів середина, і зміна цінових умов наприкінці року через значну девальвацію національної валюти.
В цілому за підсумками 2008 року індекс споживчих цін склав 122,3%, в тому числі у грудні – 102,1%. Але, після перших п’яти місяців прискореного зростання цін, яке становило 114,6% проти 101,9% у 2007 році, за червень-грудень, відповідно до взятих зобов’язань, Урядом забезпечено зниження цінової динаміки і отримання ІСЦ на рівні 106,8% проти 114,4% у 2007 році.
Рис. 1. Динаміка індексу споживчих цін у 2007 – 2008рр. (у % до попереднього місяця)
Джерело: Держкомстат
Рис. 2. Динаміка індексу споживчих цін у 2007 – 2008рр. (% протягом кварталу)
Джерело: Держкомстат
Про загальне уповільнення інфляційних процесів в економіці протягом останніх 7 місяців свідчить також і динаміка (1) плинного індексу споживчих цін (зміна цін до відповідного місяця попереднього року), який знизився на 8,8 відсоткових пункту з 131,1% у травні до 122,3% у грудні та (2) індексу споживчих цін у середньорічному обчисленні (зміна цін до відповідного періоду попереднього року), який після утримання у літні місяці на рівні 126,4% у грудні знизився до 125,2%.
Рис. 3. Динаміка споживчих цін (плинної, середньої та до грудня попереднього року) у 2008 році (у % до відповідного місяця попереднього року, до відповідного періоду попереднього року, до грудня попереднього року, відповідно)
Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономіки
Загалом, більш висока інфляційна динаміка у 2008 році порівняно із попередніми роками пов’язана із співпадінням у часі дії ряду негативних факторів.
Перш за все, це інерційний вплив значного зростання цін на харчові продукти у IV кварталі 2007 року (9,8%) та подальше розкручування продовольчої інфляції у І кварталі через скорочення виробництва у сільському господарстві внаслідок неврожаю у 2007 році (29,3 млн.тонн зернових проти 38 млн.тонн у середньому за попередні 3 роки).
Іншим не менш важливим фактором прискорення зростання цін на початку 2008 року став фактор світового попиту. Поширення у світі технологій виробництва альтернативних видів палива (біопалива) визначило зростання світового попиту на зернові та олійні культури, що використовуються у його виробництві. У 2007-2008 маркетинговому році це відбувалось в умовах меншого виробництва цих культур у світі внаслідок несприятливих погодних умов, скорочення світових запасів зерна. Ці чинники обумовили стрімке зростання світових цін на зернові (з середини 2007 року) та олійні культури, а відповідно і їх підвищення в Україні. До цього додався фактор поширення світової фінансової кризи, який посилив дестабілізаційні процеси у світі. Як наслідок, на початку 2008 року відбулось прискорення інфляційних процесів у світі (вплив агроінфляції, високий рівень цін на ринку нафти у І півріччі), який через об’єктивні процеси конвергенції вплинув на прискорення інфляційної динаміки і в Україні.
Рис. 4. Рівень світової інфляції (за даними МВФ), %
Джерело: Держкомстат
Серед негативних впливів кінця 2007 та початку 2008 року також слід зазначити і суттєве зростання цін виробників (в т.ч. у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів), що з лагом викликає підвищення рівня цін на споживчому ринку.
Рис. 5. ІСЦ та ІЦВ харчової промисловості у 2006-2008 роках, грудень 2006 = 1, %
Джерело: Держкомстат
В окремий фактор, який прискорював інфляційну динаміку та посилював негативний вплив зростання світових цін на внутрішні інфляційні процеси, слід віднести значне збільшення споживчого кредитування протягом останніх кількох років.
Рис. 6. Імпорт товарів народного споживання, легкових автомобілів та кредити домогосподарствам на поточні потреби 2006-2008 рр., %
Джерело: НБУ, Держкомстат
Рис. 7. Структура кредитів домогосподарствам за цілями (станом на листопад 2008 року), %
Джерело: НБУ
Всі ці фактори визначали динаміку споживчих цін у перші 5 місяців 2008 року. Починаючи з червня зростання цін уповільнилось більш ніж у 2 рази порівняно із відповідним періодом 2007 року. Сповільненню зростання споживчих цін в цьому періоді сприяла реалізація антиінфляційних заходів та отримання рекордно високого врожаю зернових.
Тобто взаємодія Уряду та НБУ в процесі виконання прийнятих антиінфляційних заходів, спрямованих на зменшення впливу фіскальних та монетарних факторів на динаміку інфляції попиту, недопущення необгрунтованого підвищення цін та зловживання монопольним становищем, усунення тимчасових дисбалансів на окремих ринках соціально важливих товарів, шляхом проведення інтервенцій з державних резервних фондів, а також покращення комунікацій як з бізнесом в процесі узгодження дій та підписання спільних меморандумів, так і з суспільством дозволили забезпечити уповільнення інфляційних процесів у ІІ півріччі. Це в свою чергу сприяло збереженню позитивної динаміки реальної заробітної плати, яка за підсумками січня-листопада зросла на 7,2%.
Отже, в цілому, інфляційні процеси у 2008 році, можна умовно поділити на 3 періоди:
І період – січень-травень (ІСЦ – 114,6%) характеризувався високими темпами інфляції, що стало інерційним продовженням тенденцій другої половини 2007 року. Інфляція витрат[1] у цей період діяла в бік зростання: підвищились ціни на природний газ; відбулось скорочення виробництва у сільському господарстві у 2007 році та підвищення цін реалізації сільськогосподарської продукції; зростали ціни на світовому ринку нафти, підвищувались ціни виробників промислової продукції.
Інфляція попиту[2] також сприяла розвитку інфляційних процесів через підвищення рівня доходів населення, внаслідок зростання соціальних гарантій, а також подальше зростання споживчого кредитування.
Зважаючи на високий інфляційний тренд, на початку березня був прийнятий План антиінфляційних заходів Уряду та НБУ, який поєднав короткострокові і довгострокові заходи, що стимулювали розширення виробництва та стримували надмірне зростання попиту.
ІІ період – червень-серпень (ІСЦ – 100,2%) інфляція почала уповільнюватись, а у липні-серпні, взагалі, було зафіксовано дефляцію, якої не спостерігалось з квітня 2006 року.
Травнева ревальвація національної валюти (з 5,05 грн. за долар США до 4,85 грн. за долар США) на тлі профіциту зведеного бюджету через зменшення дії інфляції попиту вплинуло на суттєве уповільнення цін. Реалізація вищезазначених антиінфляційних заходів разом із високим врожаєм сформувала позитивні очікування та зниження цін. Поряд з цим, на зовнішньому ринку розпочалися процеси суттєвої корекції у бік зниження цін на нафту та на металопродукцію.
ІІІ період – вересень-грудень (ІСЦ – 106,6%) відбулось традиційне зростання цін на послуги освіти та житлово-комунальні. Проте вже у листопаді-грудні зростання ІСЦ забезпечили також непродовольчі товари за рахунок курсового фактора (ефект подорожчання через різке знецінення національної валюти), в той час як динаміка росту цін на продукти харчування залишалась низькою (101% у грудні 2008 року проти 103% у грудні 2007 року).
В цілому у останні місяці року, в тому числі у грудні, інфляційні процеси посилились через прояви фінансової кризи: високі негативні інфляційні очікування населення на тлі девальваційних процесів; уповільнення темпів зростання депозитів фізичних осіб, їх зниження у жовтні (вперше з 2004 року) - грудні (без врахування курсової переоцінки).
Водночас стримуванню інфляції сприяло звуження грошової пропозиції, обмеження кредитування населення; зниження цін на світовому ринку нафти; продовження тенденції зниження внутрішніх цін на пшеницю; реалізація антиінфляційних заходів.
Отже, факторами, які прискорювали розвиток інфляційних процесів у грудні, були:
девальвація на 12% офіційного курсу гривні до долару США (на 58,9% з вересня 2008 року);
високі інфляційні очікування у суспільстві у відповідь на дестабілізацію ситуації на валютному ринку та формування негативних тенденцій у реальному секторі економіки внаслідок поширення впливу світової рецесії на економіку України;
продовження тенденції до зменшення депозитів фізичних осіб. Зокрема обсяги депозитів у національній валюті за грудень зменшились на 1,6% (за листопад – 4%);
Стримуючими факторами, що впливали на інфляцію у грудні, були:
реалізація комплексу антиінфляційних заходів Уряду та НБУ;
зниження цін на світовому ринку нафти;
продовження тенденції зниження внутрішніх цін на пшеницю (завдяки рекордно високому врожаю);
обмеження зростання пропозиції грошей в економіці (грошова маса за 2008 рік зросла на 29,9% проти 51,7% у 2007 році);
Рис. 8. Динаміка зростання грошової маси (права шкала) та споживчих цін (ліва шкала) у 2007 - 2008 роках (у % до відповідного місяця попереднього року)
Джерело: Держкомстат, НБУ
обмеження кредитування населення.
Довідково. Обсяги кредитування населення у 2007 році зросли на 97,9%, за 2008 рік - на 75,9%, в тому числі у грудні - на 7,7%. Але таке зростання пов’язано з курсовою переоцінкою активів банківської системи, номінованих в іноземній валюті (у національній валюті зменшення кредитів за грудень становило на 2,9%).
Отже, незважаючи на ті виклики, які існували у поточному році, робота, яка проводилась Урядом та НБУ у напрямку забезпечення цінової стабільності шляхом виконання антиінфляційних заходів, дозволила уповільнити розвиток інфляційних процесів. Ця робота буде продовжена і надалі, адже більшість заходів, які діяли у 2008 році, будуть мати свій вплив і у 2009 році, оскільки вони носять не тільки короткостроковий характер, а і розраховані на середньострокову перспективу.
[1] Інфляція витрат — це таке зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції (середніх витрат). Двома основними джерелами збільшення середніх витрат є підвищення цін на матеріальні ресурси (сировину, паливо, електроенергію тощо) і збільшення номінальної заробітної плати.
[2] Інфляція попиту — зростання цін, яке спричинюється надмірним попитом, тобто виникає внаслідок випереджального зростання сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією.
|
Главная 
